Український Журнал Повна версія

Три проблеми "випадкових" ракет РФ у Польщі

· Світ

Під час масованої ракетно-дронової атаки на Україну в ніч на 20 листопада, кілька російських ракет та реактивний БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Ба більше, впали неподалік полігону, на якому проходили навчання війська "Коаліції охочих".

Звісно, можна було б, традиційно, сказати: "Це ж було вже!". Та цього разу реакція дещо інакша. Хоча результат цієї реакції, на жаль, гірший (в першу чергу, для Польщі, а на загал – для Європи), ніж можна було прогнозувати.

Річ у тім, що раніше польські військові у разі таких інцидентів діяли за протоколами мирного часу (умовно, мали наблизитись до об’єкта-порушника, ідентифікувати його, отримати дозвіл на відкриття вогню…). Але з 1 жовтня в Польщі запрацювали нові процедури. Зокрема, дозвіл знищувати цілі вже на підставі даних РЛС (радіолокаційних систем), а не обов’язкового візуального підтвердження. Тож минулої ночі небо Польщі захищали польські F-16 та шведські Gripen, у повну бойову готовність привели наземні системи ППО Patriot, а зранку повітряний простір почали контролювати два літаки дальнього радіолокаційного виявлення НАТО AWACS. Але…

Попри все це, російські ракети і реактивний БПЛА не були збиті, а впали на території Польщі самостійно.

Мовляв, пілоти мали дозвіл відкривати вогонь, проте всі необхідні умови для застосування озброєння виконані не були (одна з таких умов – цілі мають гарантовано рухатись в об’єкт критичної інфраструктури або житлову забудову).

Тобто, збити могли, але не збили. І це – перша проблема. Адже такий розвиток подій ще більше "підігріває" інтерес Кремля посунути "червоні лінії" трохи далі.

Водночас, цього разу польський політикум не став гратись в толерантність. Якщо раніше такі інциденти пояснювали "випадковим відхиленням з курсу", роботою українських РЕБів тощо, то зараз польський прем'єр-міністр Дональд Туск та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш прямо назвали "випадкові ракети" навмисною провокацією РФ. Крім того, Варшава ініціювала надзвичайну зустріч країн-членів Альянсу та офіційно звернулася до генсека НАТО Марка Рютте щодо посилення підтримки для захисту.

Реклама

До речі, про те, що Росія може готувати гібридні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, Дональд Туск заявляв ще у вересні. І застерігав, що Кремль буде намагатись подати такі удари як випадкові інциденти, щоб "паралізувати, або послабити мотивацію країн НАТО" прийти на допомогу державі-члену Альянсу, яка зазнає атаки.

Тож те, наскільки болючою для Росії буде реакція на звернення Польщі – це друга проблема. Принаймні США (один з основних донорів НАТО) в особі Дональда Трампа вже зробили свою заяву: в коментарі Fox News очільник Білого Дому сказав, що "Путін відправив у Польщу безпілотники й кілька малесеньких ракет помилково".

Так, так: "кілька малесеньких ракет", які порушують повітряний простір НАТО - це, виявляється, просто "помилка".

І з цього вимальовується третя проблема. Попри рішучість окремих європейських лідерів допомагати Україні здолати РФ, Європа вже довго вариться у російських обіцянках "мирного врегулювання" як жабка – не в окропі, а в теплій водичці. І тому не помічає і не сприймає серйозно попередження: ви – наступні.

Тому, на жаль, "випадкові" російські дрони й ракети можуть скоро з’явитись не лише у Польщі. А "червоні лінії" посунуться ще.

Тетяна Урбанська

Джерело: УНІАН