Хоча увага всього світу 10 листопада була прикута до столиці Об'єднаних Арабських Еміратів, насправді найбільш змістовні зустрічі відбувалися зовсім в інших місцях та між іншими політиками. Проте - абсолютно одночасно.
Що означають паралельні дипломатичні треки в Абу-Дабі, Парижі та Копенгагені - розбиралася Gazeta.ua.
Постійні перерви та розрив між багатостороннім і тристороннім форматами
В Абу-Дабі лише у першій половині дня сталися дві вимушені перерви. Перша - для зустрічі спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з європейцями, представниками НАТО та України. Друга - одразу після першого раунду тристоронніх переговорів.
Як повідомив Віткофф під час першої паузи, Україна, США та Європа узгодили основні позиції. Зафіксовано ключове: повага будь-яких домовленостей до територіальної цілісності, суверенітету України та незалежності її рішень. Віткофф також окремо згадав про надійні гарантії безпеки.
Отже, останні узгодження перед тристоронньою зустріччю відбулися буквально за кілька хвилин до її початку. Вони були критично необхідні для того, аби європейські партнери згодом не ставили під сумнів і не критикували домовленості в Еміратах.
Під час тристоронньої зустрічі, яка тривала майже чотири години, делегації США, України та Росії обговорили російські пропозиції й гарантії безпеки. Дискусія виявилася настільки палкою, що сторонам довелося оголошувати додаткові перерви. Чому так сталося - Москва пояснила в режимі реального часу.
Тиск і шантаж із боліт: реакція Кремля на європейську присутність
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно розцінив участь європейців у переговорах в Абу-Дабі як спробу виговорити паузу для перепочинку "київському режиму". Водночас він глузливо зауважив, мовляв, якщо прибули, то "хай у готелі посидять".
На момент початку консультацій американців із європейською делегацією цього, на думку Кремля, було достатньо. Офіційна Москва чітко сигналізувала, що намагатиметься обмежувати делегацію США у контактах поза тристороннім форматом.
Проте буквально за годину ситуація змінилася - у хід пішла "важка артилерія". У російських пабліках почали масово поширювати цитату нібито військового офіцера Дениса Ярославського про те, що у разі відсутності домовленостей про припинення вогню РФ своїм терором перетворить Київ, Харків, Одесу та інші міста на непридатні для життя.
Синхронно наростала хвиля обурення з боку РФ щодо присутності Європи на консультаціях. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що європейці своєю присутністю "інформаційно підтримують Київ".
Шантаж ОДКБ: як у Москві спробували покарати Європу через Вірменію
Проте докричатися до організаторів зустрічі - Вашингтона - росіянам, судячи з усього, не вдалося. Тому Кремль перейшов до прямих погроз на адресу самої Європи. Лавров анонсував голосування про позбавлення Вірменії права голосу в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Формальний привід - нібито несплата членських внесків. Насправді ж це прямий сигнал Брюсселю: у разі надмірного втручання Москва блокуватиме діалог із пострадянськими державами.
Це питання розглянуть 11 листопада на засіданні Ради ОДКБ. До цього російський диктатор Володимир Путін має провести зустріч із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, який першим прибув до Москви. Водночас Лавров підкреслив: позбавлення права голосу не означає втрати Вірменією права на колективну безпеку. А отже, теоретично до країни може бути введений російський "союзницький" контингент.
Сигнали з Вашингтона та фінансовий демарш Берліна
Аби не дратувати Москву надміру, американська сторона також намагалася демонструвати стриманість щодо участі європейців. Міністр оборони США Піт Хегсет заявив про завершення ери субсидування оборони Європи з боку Вашингтона.
У Старому світі цей натяк протрактували по-своєму. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заблокував ухвалення бюджету Євросоюзу, вимагаючи від усіх держав терміново долучитися до покриття дефіциту фінансової допомоги Україні до кінця поточного року та врахувати ці видатки у бюджеті ЄС на 2028-2043 роки. Проти цього різко виступила Словаччина: прем'єр-міністр Роберт Фіцо назвав дії Німеччини прямим шантажем.
Паризький трек: конструктив між Сибігою та Рубіо
Паралельно в Парижі на саміті міністрів закордонних справ країн G7 очільник МЗС України Андрій Сибіга провів зустріч із держсекретарем США Марко Рубіо.
Дипломати детально обговорили переговорний процес під проводом США, ситуацію на лінії фронту та перспективи деескалації. Окремо торкнулися питань відновлення безпечного цивільного судноплавства у Чорному морі та спільних економічних проєктів. Андрій Сибіга також поновив запрошення для Марко Рубіо відвідати Київ із офіційним візитом.
Діалог виявився максимально конструктивним. Майже одночасно з Пентагону надійшов сигнал: Україна може отримати новий пакет військової допомоги на $400 млн раніше початку 2027 року.
Нордична фортеця: чому зброя важливіша за дипломатичний політес
Тим часом президент України Володимир Зеленський стежив за перебігом консультацій в Абу-Дабі з Данії, де зустрівся з прем'єр-міністром цієї країни та лідерами Швеції, Норвегії, Ісландії та Фінляндії.
Він наголосив, що країни Північної Європи є найпослідовнішими та найстійкішими союзниками України у протистоянні російській агресії, та подякував Данії за новий оборонний пакет.
З цього можна зробити чіткий висновок: для офіційного Києва ключовим є не стільки дипломатичний політес в Еміратах, скільки зброя, засоби ППО та спроможність пройти надскладну зиму. Саме ці питання стануть головними на майбутніх засіданнях Коаліції охочих та групи "Рамштайн". Північна Європа може задати основну тональність цих життєво важливих для України переговорів, на тлі яких зустріч в Абу-Дабі є лише одним із епізодів.
Джерело: Gazeta.ua
